У трьох моделях Quantum підхід JBL до налаштування звучання більше нагадує її студійну спадщину, ніж типову для геймінгу «V‑подібну» подачу. Використання вуглецево демпфованих діафрагм — це не лише аргумент про довговічність; воно свідчить про прагнення приглушити високодобротні режими розпаду у верхній середині, де зазвичай «живуть» позиційні підказки на кшталт клацань перезаряджання чи руху тканини. У парі з обробкою Spatial Sound подача тяжіє до точності образу, а не до тиску басу, віддаючи перевагу бічному розділенню та глибині спереду‑ззаду — рисам, які завсідники форумів частіше асоціюють з ближньопольними моніторами, ніж із закритими гарнітурами.
Відстеження рухів голови та гібридне шумозаглушення у флагмані можна розглядати як дві сторони однієї акустичної медалі. Head tracking стабілізує віртуальну сцену, зменшуючи «прив’язаний до голови» ефект, поширений у DSP‑насичених ігрових режимах, тоді як шумозаглушення знижує рівень навколишнього шуму, фактично підвищуючи відчутну мікродеталізацію без нарощування енергії високих частот. Натомість модель середнього рівня відмовляється від цих шарів обробки, роблячи ставку на меншу масу та довше бездротове використання для збереження комфорту й тональної послідовності під час марафонських сесій — підхід, який деякі пуристи віддають перевагу, адже менше етапів DSP може означати менше фазових маніпуляцій.
Навіть дротова початкова модель відображає модульний, довгостроковий підхід. Магнітно закріплені амбушури, змінні компоненти та простий аналоговий сигнальний тракт натякають на продукт, створений для гідного старіння, а не для гонитви за прошивками. На ринку, де ігрові гарнітури часто виглядають одноразовими, лінійка JBL Quantum читається як багаторівнева екосистема: верхня модель досліджує просторові й ергономічні крайнощі, тоді як нижчі рівні тихо задовольняють слухачів, які цінують передбачувану поведінку імпедансу, ремонтопридатність і більш «чесне» закрите звучання замість видовищності.
