Yes перевидали свій симфонічний концертний альбом 2002 року у вигляді бокс‑сету з чотирьох 180‑грамових LP

З технічної точки зору, рішення присвятити цілий бік художньому травленню — не лише косметичне. Вилучивши аудіо з фінального боку, решта програми уникає скупчення внутрішньої канавки в найвимогливіші моменти, зокрема під час довгих форм, де щільність модуляції зазвичай пікує ближче до етикетки. Це особливо актуально для розширених композицій, що переходять від розріджених пасажів до повних оркестрових тутті; у цьому виданні вініл віддає пріоритет лінійності та стабільності трекінгу, а не максимальній тривалості звучання. Слухачі з форумів зауважать, що таке секвенування часто призводить до стабільнішої стереокартини та меншої інтермодуляції під час кульмінаційних розділів.

Також простежується цікавий контраст між вініловим боксом і паралельною конфігурацією на оптичних дисках. Якщо Blu‑ray робить акцент на візуальній документації та додаткових матеріалах, то LP‑набір подає концерт як суто звукову подію, заохочуючи безперервне прослуховування через кілька сторін. Такий кураторський вибір узгоджується з ширшою аудіофільською перевагою формат‑специфічного мастерингу замість універсальних трансферів. У цьому сенсі перевидання менше про ностальгію і більше про представлення складного живого запису з урахуванням фізичних і акустичних реалій відтворення вінілу.